Максимально відверте повідомлення від оргкомітету фестивалю, з яким буде корисно ознайомитися всім учасникам і глядачам.
Анімешники у своїй більшості — люди відкриті й добрі. Зазвичай вони радіють заходам, які відбуваються, щось хвалять, щось сварять, але рідко заглиблюються в організаційні подробиці цих заходів. Яким чином створюється фестиваль, його внутрішню «кухню» знають оргкомітет і, як правило, зовсім невелика частина учасників і глядачів, які в той чи інший спосіб дотичні до організації чи організаторів. Ми б не стали обтяжувати вас зайвими подробицями, але обираємо максимальну чесність з усіма, хто бодай трохи обізнаний про наші фестивалі.
У цьому посланні ми хочемо познайомити вас із нами, розказати історію Всеукраїнського фестивалю японської анімації у Києві, а заразом і розставити всі точки над «і».
Аніме-фестивалі у Києві.
Отже, Перший Київський Аніме-Фестиваль організував Роман Янковський у квітні 2006 року. Буквально через півроку, у жовтні 2006-го, Роман організував Другий Київський Аніме-Фестиваль. Подробиці про ці фестивалі та інтерв'ю з Романом можна прочитати на сайтi iнтернет-магазину AnimeUA.
Перший всеукраїнський фестиваль японської анімації у Києві
У травні 2008-го Степану Шашкіну (Воронеж), продюсеру компанії «Реанімедіа» зателефонувала Єлизавета Плесконіс, тоді директор кінооб'єднання «Люксор». Вона розповіла, що про Всеросійський фестиваль японської анімації, що проходить у Воронежі, знають далеко за межами Росії, їй до вподоби, як його влаштовують, і вона хотіла б, щоб Степан привіз його у Київ. Степан відповів, що немає потреби привозити в Україну Воронезький фестиваль, але з використанням схеми Воронежа можна організувати фестиваль у Києві. Також він пообіцяв, що поговорить з оргкомітетом про можливість організації косплей-шоу в Києві.
У червні 2008-го «Реанімедіа» отримала кілька цікавих пропозицій від українських компаній щодо співробітництва, і Степан поїхав до Києва, щоб зустрітися з усіма особисто і обговорити все на місці. Під час свого візиту Степан зустрівся з Єлизаветою Плесконіс і Павлом Горделадзе (заступником директора з репертуару кінотеатру «Жовтень») і розповів, як влаштовують Воронезький фестиваль. Тоді ж було обрано місця проведення майбутнього українського фестивалю — кінотеатр «Жовтень» і Києво-Могилянська академія. Відтак Степан зустрівся з Володимиром Панівко і Аркадієм Мєдвєдєвим (Anime Line Group), вони домовилися, що Володимир і Аркадій представлятимуть інтереси «Реанімедіа» в Україні. Степан запропонував їм приєднатися до організації фестивалю в якості представників «Реанімедіа», сказав, що пояснить, що і як потрібно зробити, і обіцяв координувати всі дії Anime Line Group. Також Степан зустрівся з Романом Янковським, який був радий існуванню людей, зацікавлених у подальшому розвитку фестивального руху у Києві і погодився всіляко сприяти організації майбутнього фестивалю.
За повернення з Києва Степан одразу ж зв'язався з Усагі і рештою оргкомітету Воронезького фестивалю і обговорив можливість проведення косплей-шоу в Києві. Назву вирішили взяти сміливу і просту, і ось — «Перший всеукраїнський фестиваль японської анімації у Києві» почав шукати учасників і прихильників в Україні.
Вся організація стосовно визначення дат та формату фестивалю, контенту сайту, роботи з учасниками, наповнення програми, домовленостей з російськими ліцензійними компаніями щодо легальних показів фільмів, програми семінарів лягла на плечі організаторів Всеросійського фестивалю у Воронежі; проведення вечірки, ігрового турніру і розважальної програми, які мали місце у кінотеатрі «Жовтень», взяла на себе креативна команда Nice Guys; за реєстрацію сайту, сувенірну продукцію, торгівлю і рекламну поліграфію фестивалю відповідала Anime Line Group; розкладом показів завідував кінотеатр «Жовтень». Компанія «Реанімедіа» взяла на себе 100%-у відповідальність по фінансовій частині. Аркадій Мєдвєдєв в якості представника «Реанімедіа» в Україні вийшов на керівництво Культурного центру Києво-Могилянської академії з пропозицією щодо проведення косплей-шоу. Але для успішного завершення переговорів був потрібен телефонний дзвінок від Степана із запевненнями, що «Реанімедіа» здійснить оплату оренди зали за тиждень до фестивалю.
Приблизно за місяць до початку фестивалю з'ясувалося, що Аркадій проявив дещо більше ініціативи, ніж просив Степан, і домовився про заходи, які накладалися за часом на основну програму фестивалю. Довелося коригувати ці заходи, а також прибирати з програми безліцензійні покази, оскільки «Реанімедіа» не може брати участь у фестивалі, в якому немає ліцензійної чистоти.
За тиждень до фестивалю Степан приїхав до Києва, разом з Аркадієм вони зустрілися з керівництвом Києво-Могилянської академії з приводу питань оренди, світла і звука, з Павлом з «Жовтня» і Єлизаветою з «Люксора» — щодо фінансових питань показів фільмів, розкладу фестивальних заходів, що проходитимуть в кінотеатрі, і наданню репетиційного приміщення для косплей-шоу.
Незважаючи на коригування, у програмі лишалися додаткові заходи, організовані за ініціативи Аркадія, які накладалися на основні заходи фестивалю. Крім того за інформацією з різних джерел чимало українських косплеєрів не знали, що стати учасником шоу дуже просто, а навпаки були впевнені, що це майже неможливо через жорсткий відбір. Так як фестивалі такого формату проходили в Україні вперше, можливо, що анімешники не знали, що у косплей-шоу можуть брати участь усі, хто подав заявку і пройшов нескладний відбір, радше рекомендаційного, ніж виборного характеру.
Тут проявили видатні організаційні здібності Усагі і команда оргкомітету з Ростова-на-Дону. Оскільки тема косплей-шоу була «Меланхолія Харухі Судзумії», Усаґі і Сям Пу, перевдягнувшись у костюми дівчат-кроликів, та Хотару у образі, що більш відповідає її героїні - Юкі, напередодні косплей-шоу поїхали на аніме-вечірку у клубі «Бінго». Там вони зустрічалися з косплеєрами, розповідали, що наступного дня буде косплей-шоу, починаючим поясняли, як воно проходить, і збирали контакти всіх бажаючих взяти участь. Це зацікавило більшість опитаних, і таким чином косплей-шоу збагатилось майже на 40 нових цікавих учасників!
Всупереч дрібні негараздам, фестиваль і косплей-шоу в тому числі пройшли пречудово! Також було проведено першу в історії українського аніме-фендому святкову ходу учасників фестивалю вулицями міста. Судячи з численних відгуків учасникам і глядачам дуже сподобався фестиваль, і було вирішено проводити його і наступного року.
Провідниками і першими помічниками фестивалю у Києві були Міака — перший косплеєр з України, що взяв участь у косплей-шоу у Воронежі в 2002 році, і Таосу — постійний відвідувач російських фестивалів та член команди ведучих на Всеросійському фестивалі у Воронежі у 2008 році, увійшовший також до команди ведучих на Першому всеукраїнському фестивалі. Значним було сприяння Володимира Панівко з Anime Line Group і креативної команди Nice Guys на чолі з Ліною і Сайбером.
Другий всеукраїнський фестиваль японської анімації у Києві
Наступного року на прохання Степана оргкомітет очолили Міака і Таосу (Київ), які взяли на себе майже всю фестивальну адміністративну роботу, паралельно встигаючи працювати з учасниками, організовувати кінопокази, лекції і семінари. Косплей-шоу координували Танка (Харків), Усагі і Міака, а Таосу забезпечував роботу сайта фестивалю і опікувався бухгалтерією. Nice Guys взялися за організацію аніме-паті. Anime Line Group організували крамницю аніме-продукції і відповідали за виготовлення рекламної продукції. «Реанімедіа» знову домовлялася з російськими ліцензійними компаніями щодо аніме-показів, взяла на себе фінансову відповідальність за фестиваль, а також організувала проїзд і проживання у Києві команди російського оргкомітету, який цього разу складався з 20 осіб. Через юридичні розбіжності і фінансову кризу «Реанімедіа» і Anime Line Group так і не змогли відкрити відділення «Реанімедіа» в Україні, щоб почати випуск її видань.
Нажаль, під час другого фестивалю не вдалося уникнути деяких проблем та невідповідностей. Наприклад, прямо під час косплей-шоу координаторам довелося скорочувати программу через вимогу звільнити приміщення до 22:00, що надійшла від адміністрації Культурного центру Києво-Могилянської академії, хоча домовленність щодо часу була інша. В першу чергу з програми було виключено усі сюжетні інтермедії ведучих, але цього, нажаль, було недостатньо. Щоб дати усім косплеєрам можливість бути побаченими глядачами, ряд номерів дефіле довелося показувати у експрес-форматі (замінити підготовлені учасниками виходи стандартним проходом сценою). Найбільш постраждала сценка, що йшла за розкладом останньою. У зв'язку з жорсткими часовими обмеженнями її учасникам запропонували вийти на сцену у рамках дефіле, однак вони розраховували на повноцінний виступ та вирішили не виходити на сцену зовсім. Звісно ми робимо все можливе, щоб така неприємна ситуація з учасниками більш не повторилась. Але всупереч непередбаченим труднощам косплей-шоу завершилося на позитивній ноті великим фінальним танцем.
Нам дуже шкода, що ми не змогли попередити виникаючі складності і тепер робимо все можливе, щоб така неприпустима ситуація з учасниками більше не повторювалась.
Проте ми також віримо, що переваг набули всеж більше, ніж проблем, адже наше спільне свято збагатилося і програмою, і глядачами, і учасниками. Всі разом ми дуже раділи, що другий фестиваль привернув значно більше цікавих номерів у програму косплей-шоу, програма семінарів збільшилася втричі. Акустичний концерт став справжньою прикрасою та родзинкою третього дня, а географія фестивалю поповнилася більш ніж десятьма містами України — від Львова до Луганська, від Одеси до Славутича. Ініціатива українського аніме-руху проявилася на повну силу!
Третій всеукраїнський фестиваль японської анімації у Києві
Яким буде третій фестиваль минулої осені ніхто не замислювався. Однак через певний час Anime Line Group висунула ультиматум «Реанімедіа», в якому заявила, що не бажає, щоб в організації брали участь Міака, Таосу і їх команда. На це «Реанімедіа» дала однозначну відповідь, що подальше існування фестивалю можливе лише у попередньому складі. Після цього Anime Line Group в однобічному порядку вирішили організувати власний фестиваль у тіж самі дати, про що решта оргкомітету дізналася, лише коли різко змінилися дизайн та наповнення сайту.
Зі свого боку оргкомітет Київського фестивалю спільно з оргкомітетом Воронезького фестивалю та клубом «Р.Ан.Ма», компанією «Реанімедіа», креативною командою Nice Guys, клубом Yume no Moto і за підтримки Романа Янковського почали готуватися до проведення Третього всеукраїнського фестивалю японської анімації у Києві, який відбудеться 5-7 листопада 2010 року.